• у стресовий момент - увага на ноги. Подивитися на них, особливо, коли вони не відчуваються, стояти стабільно, не дати землі "піти з-під ніг", рекомендовано топати, стрибати, давати дітям бігати стільки, скільки їм треба;

•  спиною спертись на стіну, стілець, відчути опору;

• знайти погляд іншого поруч. Сфокусувати погляд;

• зжимати, терти долоні;

• обійняти себе, пояснити дитині про Янгола-Охоронця, який так її обіймає (хто вірить - пояснити собі);

• зробити масаж між мізинцем і безіменним пальцем;

• простукати грудну клітину. 1 удар на секунду (нормалізація серцебиття), не частіше! Дитині можна простукати колінки або плечі, говорити:"Я справляюсь, ми справляємось! Ми молодці !".

• Потягуватись, розтягувати м‘язи. У стресі м‘язи спазмуються. Мінімально - тягніть шию, пальці рук;

• активно розминати обличчя, кривлятися, дуркувати ;

• видихати довше, ніж вдихати, "задувати свічку", співати;

•  не рухаючи головою, поводити очима до крайніх точках - вверх, вниз, вправо,вліво; затримати погляд;

•  обіймати дітей і всіх-всіх;

• пити воду, хоч маленькими ковточками;

• нагадувати собі і дітям ходити в туалет;

• плакати, якщо хочеться, так виходить кортизол.