Ми різні, але ми рівні!

Світ потребує різноманітності. Біологи говорять: немає непотрібних, шкідливих рослин чи тварин – всі вони необхідні для життя на Землі.

Так само необхідні дощ і сонце, вітер і сніг.

Як би нам смакувало, якби доводилось їсти одні й ті ж страви? Може пісня нам не подобається, а в когось від неї щемить серце… Наше життя потребує різноманітності.

Кожен з нас – унікальна особистість. Кожна людина є особливою, неповторною, зі своєю радістю і печаллю, сподіваннями і розчаруваннями. Кожна людина має індивідуальне бачення й сприйняття, тому що відрізняється від інших.

Як нема на дереві двох однакових листочків, так нема однакових людей.

Потрібно шанувати цю неповторність – як власну неповторність, так і неповторність інших людей. Ми всі по-різному думаємо, бачимо, сприймаємо світ. Це не означає, що від цього хтось стає гіршим чи кращим. Ми всі різні, але ми рівні. Важливо поважати почуття іншої людини, поважати інших людей, незалежно від статі, раси і мови, поважати і тоді, коли ми не згодні з їхніми поглядами.

"Кожна людина повинна мати всі права… незалежно від кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового або іншого стану" (ст. 2 Загальної декларації прав людини).

Здатність без агресії сприймати думки, поведінку, спосіб життя інших людей, які відрізняються від власних, називається толерантністю.

З 25 жовтня по 16 листопада 1995 року 185 держав-членів Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури зібрались в Парижі на 28 сесію, прийняли й урочисто проголосили Декларацію принципів толерантності, для того, щоб підняти громадянську свідомість, звернути увагу на небезпеку, приховану в нетерпимості.

16 листопада було проголошено Міжнародним днем толерантності. Толерантність  – це здатність сприймати без агресії думки, особливості поведінки та способу життя інших людей, які відрізняються від власних.

Риси толерантної особистості: - толерантна людина поважає точку зору інших, прислухається до думки інших людей;

- толерантна людина здатна співчувати іншій людині, вміє вислухати іншу людину;

- толерантна людина позитивно ставиться до навколишнього світу, доброзичлива;

- толерантна людина поважає права інших людей, людську гідність іншої людини.

Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад до порушення прав людини.

Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматися толерантно.

Толерантність не безмежна. ЇЇ не можна розглядати у площині байдужості, нехтування моральними чи політичними оцінками, бажання відгородитися від оцінок взагалі, пасивної згоди з усім. Кожна людина має право:

1. Робити те, що вважає слушним, коли це не травмує когось іншого, не приносить шкоду іншому.

2. Захищати свою гідність, але без агресивних намірів.

3. Висловити іншим свої прохання і потреби, але за умови що приймається право іншого відмовити.

 Глибока історія про те, чому ви ніколи не повинні соромитися своїх недоліків

Давним-давно в маленькому містечку в Індії жив слуга зі своїм паном. Пан був милосердним, і завдяки цій рисі слуга зумів вивчитися грамоті і наукам, що було дивиною для людей його положення.

Однією з щоденних обов’язків слуги було приносити воду з глибокого колодязя, який знаходився дуже далеко. Але слуга був старанним, тому кожен день ходив до колодязя і назад.

Для того, щоб принести воду, слуга використовував спеціальне пристосування: два глечика, прив’язаних до двох кінців довгої жердини.

Один з глечиків був дуже красивим, ідеальної форми, в той час як інший – з тріщиною.

Тому, поки слуга повертався додому від колодязя, то у нього залишалося вже не два глечика з водою, а тільки півтора.

Слуга ніколи не скаржився на цю обставину, як і його господар.Всі були задоволені. Але глечик ідеальної форми надзвичайно пишався собою і постійно хвалився глекові з тріщинкою: "Так просто подивися на себе. Ти навіть не в змозі утримати всю воду, поки слуга повертається додому. Ти абсолютно даремний. Навідміну від тебе, я можу утримати в собі вдвічі більше води! Навіть господар любить мене більше!" 

Ці слова завдавали біль тріснутому глеку. Він сумував і сумував. Але мудрий слуга нічого не говорив і весь час носив воду за допомогою цих двох глечиків.

При цьому він не скаржився своєму господареві і ніяк не реагував на зауваження цілого глечика. Але гарний глечик ніяк не вгамовувався і продовжував жартувати і знущатися над тріснутим. Так тривало близько двох років: тріснутий глечик терпів знущання, глузування і вірно служив своєму господареві, як міг.

Однак в один день він все ж не витримав і розплакався, коли мудрий слуга ніс воду додому: "Мені соромно. Мені так соромно, що мене колись надбили, що я так і не виконав місію свого життя – не став справжнім помічником. Мені так шкода, що через мене ваш господар буде сердитися на вас – адже приносите менше води…" Слуга у відповідь тільки усміхнувся і відповів: "Глечик, а чи не помітив ти чогось особливого? Невже ти ніколи не помічав, що коли я повертаюся додому з водою, то завжди перекладаю тебе на ліве плече?" Глечик витер сльози і задумався.І він згадав!Дійсно, завжди і при будь-якій погоді слуга перекладав його на ліве плече, коли вони поверталися додому."Так, саме так ви завжди надходили, – сказав він юнакові.– Але чому?" 

"Поглянь на дорогу зліва від нас", – відповів слуга, посміхаючись. Глечик подивився. І, о диво! Одна сторона дороги, від колодязя до будинку, була вся – в чудових квітах! Тріснутий глечик не міг повірити! "Все це завдяки тобі, маленький глечик. Я спеціально ніс тебе на лівому плечі, щоб ти міг поливати насіння квітів, які я посадив кілька років тому. Я приношу ці прекрасні квіти своєму господареві і роблю його щасливим.Ти стільки доброго зробив для мене і для нас усіх, просто існуючи.

Тому повинен пишатися собою, наш чудовий глечик", – відповів слуга.

Мораль цієї чудової історії така: просто живіть. Живіть з усіма своїми недоліками. У Творця був свій особливий план, коли він створював вас.

Навіть якщо сьогодні ви не розумієте остаточного задуму – одного разу все відкриється!

Ви ясно і чітко зрозумієте, навіщо прийшли на цю Землю саме такими, а не іншими.

Все в цьому житті – не просто так…

Ми за вільну від тютюнового диму планету!

Щорічно в третій четвер листопада в світі відзначають Міжнародний день некуріння.

Започаткував цей день Міжнародний союз боротьби з раком. Залежність від нікотину вважають хворобою, вона занесена в Міжнародний класифікатор хвороб, оскільки лікарі вважають куріння однією з найбільших загроз життю і здоров’ю людей. Куріння будь-яких тютюнових виробів, незалежно від дози, так чи інакше шкодить організму.

Коли ви курите, ваш організм поглинає не тільки нікотин. Тютюновий дим містить понад 4000 тисячі шкідливих елементів, з яких щонайменше 250 є токсичними, а близько 70 викликають онкологічні захворювання.

Деякі з цих елементів входять також до складу отрути для комах, лаку для дерева, містяться у щурячій отруті, рідині для зняття лаку, тощо. Найнебезпечніша – нікотин, який ще називають "батогом для серця", адже під час куріння серце людини перенапружується.

Тому куріння призводить до порушення роботи серця, пошкоджує роботу інших органів, спотворює зовнішність.

Курцям загрожує небезпека виникнення ракових, серцево-судинних (інфаркт, інсульт), легеневих і шлункових захворювань. Захворювання спричиняє не лише активне куріння.

Пасивні курці (які вдихають тютюновий дим поряд із курцем) також попадають під ризик отримати одну з перерахованих хвороб. Куріння спричиняє нікотинову залежність.

У курця з часом виникає непереборна потреба в курінні. Тим, хто курить, складно позбутися цієї шкідливої звички, тому що виникають тривога, дратівливість; людина може потерпати від депресії, головного болю, безсоння. Міфи та факти про куріння. Міф. "Легкі" чи ароматизовані сигарети менш шкідливі, ніж звичайні. Факт. Усі сигарети однаково шкідливі.

Під час куріння "легких" сигарет чи сигарет з ароматизаторами курці, як правило, затягуються глибше і відповідно більша кількість шкідливих речовин та канцерогенів потрапляє до легень.

Міф. Кинути курити дуже просто. Я можу це зробити у будь-який момент, коли захочу. Факт. Кинути курити не так просто, як здається на перший погляд.

Одним людям це дійсно легко дається, але іншим зробити це самостійно, без професійної, медичної допомоги дуже складно.

Міф. Електронні сигарети – ефективний спосіб кинути курити.  Це не доведено.

Для того, щоб робити висновок стосовно електронних сигарет ще немає достатньої кількості достовірних даних.

В деяких випадках електронні сигарети дійсно можуть допомогти кинути курити, з іншого боку, їх використання, навпаки, може сприяти підвищенню інтенсивності куріння та збільшенню дози нікотину.

Міф. Дівчина, що курить виглядає привабливо. Хлопець, що курить, виглядає мужньо. Факт. Насправді, більшості чоловіків не подобаються жінки, які курять.

А якщо зважити на той факт, що в результаті куріння шкіра швидше старіє та стає сіруватого кольору, тьмянішає волосся, жовтіють зуби і з’являється неприємний запах з рота, від волосся та одягу.

Щодо зовнішнього вигляду чоловіків ситуація подібна. Крім того, куріння сповільнює ріст м’язової маси та не сприяє заняттям спортом.

Міф. Куріння – це свобода від нав’язаних норм та правил. Факт. Зазвичай так вважають підлітки.

Якщо подібні переконання зберігаються в дорослому віці, вони свідчать лише про незрілість особистості.

Міф. Дорогі сигарети підкреслюють високий соціальний статус. Факт. Якщо людині потрібно доводити власну значимість за допомогою сигарет, це свідчить лише про неуспішність та невпевненість у собі.

Міф. Сигарети допомагають розслабитись. Факт. Нікотин має збуджувальний вплив на нервову систему, а заспокійливий ефект дає сам процес куріння, звичний і знайомий.

Декілька хвилин, протягом яких викурюється сигарета, дозволяють зібратися з думками, відволіктися та заспокоїтися. Так само могла б допомогти коротка прогулянка, чашка чаю або дихальні вправи для зняття стресу.

Міф. Куріння допомагає зосередитися. Факт. Дійсно, нікотин спричиняє викид адреналіну, однак звикання до нікотину розвивається настільки швидко, що для того, аби досягти попереднього ефекту курити потрібно все частіше.

Міф. Куріння допомагає у спілкуванні. Факт. З цієї причини найчастіше починають курити люди нерішучі та сором’язливі. Однак, сигарета не є "чарівною паличкою", яка робить курця цікавим в очах інших людей. Більшість навпаки цінують індивідуальність та сприймають категоричну відмову закурити як прояв характеру. Ніякі запевнення виробників сигарет про безпеку "легких", "м’яких" сигарет, "з системою потрійної вугільної фільтрації" не мають під собою жодних підстав.

Вся реклама спрямована на втягування людей в залежність для отримання надприбутків. Курці мають знати правду і не обманюватися на рахунок тютюнових компаній.

Нині куріння вважають пережитком. В усьому світі ведеться боротьба за право на чисте повітря.

У багатьох європейських країнах за куріння на вулиці чи в іншому громадському місці стягують штраф до 3 тис. євро.

В Україні також прийнято закон про заборону куріння не лише в службових приміщеннях, а й у всіх громадських місцях.

Куріння до тих пір є особистою справою курця, правом свободи вибору, доки дим його сигарети не вдихають люди, які його оточують.

Токсична дія на організм пасивного куріння відома давно. Курець з сигаретою, що розповсюджує тютюновий дим, змушує курити пасивно інших людей, хочуть вони того чи ні.

Люди, які живуть або працюють разом з курцями, по справжньому піддають ризику своє здоров’я. Коли хтось курить, то дим потрапляє не лише в його легені, але і в легені всіх, хто знаходиться поблизу. Діти, які час від часу дихають повітрям, насиченим тютюновим димом, частіше хворіють на грип та застуду, у них нерідко розвиваються тяжкі захворювання органів дихання.

Щорічно в світі (за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я) від хвороб, пов’язаних з вживанням тютюну, передчасно вмирають 2,5 млн. людей, тобто приблизно 1 людина кожні 13 секунд.

То чи варто набувати такої непопулярної і шкідливої звички?